...свічки мандарини...

хотілося написати, щось дуже ліричне... але все викотилося з голови, гуркнулося об підлогу та пішло геть. Присмак самотності, та новорічних свят...
... болять очі та живіт, з глибоким сумом розумію, що таки перетягала важкого, та переоцінила свої можливості. адже зараз зовсім мертва...
розібрала завали з папірців, відчула весь жах ситуативної дупи...
та скрежетом звалилася поряд...
сил не залишилось. бажання було втраченно десь років зо три тому...
здаеться в академ відпустку я таки піду чарез провалену сесію... хоча...
знайшла листа якого писала батькам після нового року. мені було 20... а таке враження, що я писала його вчора.
про те як мені остогидло таке життя, як мене вивертае... як я вже не бачу свого майбутнього без лікарень, адже це така своєрідна анестезія, щоб тримати мене на короткому повідку.
... чи вистачить мені сил, чи не забракне духу...
чи зможу я таки протистояти, чи зможу я відстояти себе?...
як добре, що зараз я сама...
як жахливо, що крім свічок мене цієї зими більше нічого не грітиме...
... він не бере слухавку. не дуже той хотілося. хоча якось не_однорідно. напевно тому, що однорідним розлучення не виходить...
... сьогодні написав колишній, так легко напросився на чай... обіцяв занести доктора Хауса.))
промайнула думка. з цим ним, розлучення було найлегше... аж занадто легке...
хоча можливо.... з усіма хто був після Ю. розлучення буде легким))
в цьому то й трабл...